Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. А срібная хвиля.... дзюркотить.
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи!
Згрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. згрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребаться, сгрестись; собираться, собраться. Звелить — і суд згромадиться на злого.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи.
Рептух, -ха, м.
1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ.
2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна.
3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ.
