Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла).
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Казала б, та уста не мовлять. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. З великого жалю, я слова не мовлю.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці.
