Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Сплюнути Cм. спльовувати.
Хрестити, -щу, -стиш, гл.
1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило.
2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує.
