Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать.
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Напра́сний, -а, -е. 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Розщот, -ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
Скліщуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. скліщитися, -щуся, -щишся = склінчатися.
Украї́на, -ни, ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. 2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. Ум. українонька, україночка.
