Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помлівати

Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЛІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЛІВАТИ"
Вимовно нар. 1) Выразительно. 2) Условно.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Ли́хва, -ви, ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29.
Лоба́нь, -ня́, м. Съ большимъ лбомъ.
Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Сивастий, -а, -е. Сѣдоватый, сѣроватый. Вх. Зн. 62.
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею? Мил. 37.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.
Шепотинниця, -ці, ж. 1) Наушница. 2) Мелкая базарная торговка. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЛІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.