Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Капель, -пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Качка качат вивела. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою.
Кудлач, -ча, м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо.
Різка, -ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. Ой різко, різко гільчаста 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2 1/2 морга. 5) Раст. Najas major АН. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. 7) мн. Родъ игры. Ум. різочка.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Тенетки нема на хребті, а ще бач.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
