Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскання

Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Знаменитий, -а, -е. = знакомитий. Миколай імня знамените. Чуб. І. 169.
Зоставатися, -таю́ся, -є́шся, сов. в. зостатися, -нуся, -нешся, гл. = зіставатися, зістатися. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865.кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій. Желех.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл. 1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной. Желех. 2) Слюнявить, наслюнявить.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Страж, -жі, ж. = сторожа. — держати. Быть на караулѣ, на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ЗОЮР. І. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.