Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Лю́бочка, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства.
Підвечір м. Время передъ вечеромъ. на підвечір. Предъ наступленіемъ вечера. На підвечір, я став у селі.
Підрунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підру́нитися, -нюся, -нишся, гл. Подростать, подрости молодой шерсти подъ старою.
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака.
Студень, -дня, м.
1) Декабрь.
2) Колодезь. Влад. Волын.
Шпірувати, -ру́ю, -єш, гл. Сѣчь, мучить. Паничі Йвася шпірують — не догодив.
