Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

політура

Політура, -ри, ж. Лакъ. Махнув у столярню і вніс політуру. Св. Л. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Бритвочка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Вивіз, -возу, м. = узвіз. Вх. Зн. 72.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Ніжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда.
Нудота, -ти, ж. Скука, тоска, томленіе. Нудота мені така стала дома сидіти. Cм. нуд, нудьга.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися. О. 1861. X. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.