Батіг, -тога, м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. 3) Раст. Scorzonera rosea. 4) мн. батоги. а) Стелющіеся стебли, усы у огурцовъ, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. б) Раст. Chondrilla juncea L. 5) петрові батоги. Раст. a) Cichorium Intybus L. б) Cichorium officinale. Ум. батіжок. Ув. батожище.
Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
