Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліття

Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Збутві́лий, -а, -е. Сгнившій, испортившійся.
Накриття́, -тя́, с. 1) Крыша, кровля. Під їдним накриттям дві хати. Камен. у. 2) Покрывало.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси. Левиц. Пов. 179.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ) Грин. II. 82.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій. Грин. III. 44.
Чмирь, -рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) ря. Чумазый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.