Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліття

Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Ном. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Ном. № 439. Сього року поліття на ваш огород. Сосн. у. Не на всяке літо добре поліття. Ком. II. № 646. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТТЯ"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Домо́щувати, -щую, -єш, сов. в. домости́ти, -щу́, -стиш, гл. Домащивать, домостить.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Накида́тися, -да́юся, -єшся, гл. І. сов. в. наки́датися, -даюся, -єшся. 1) Набрасываться, набросаться. II, сов. в. накинутися, -нуся, -нешся. 2) Набрасываться, наброситься сверхъ чего-либо. 3) Налагаться, быть наложеннымъ. 4) Навязываться, навязаться (кому). 5) Прибавляться, прибавиться.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.