Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поління

Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІННЯ"
Випуст, -ту, м. Мѣсто возлѣ села, куда выпускаютъ скотъ. У самбурців великий випуст, а у нас ніде скотині попастись, як не на толоці. Черниг. г.
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Кріпенько нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. І. 15.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Му́ченицький, -а, -е. Мученическій.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2)бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Оклепанець, -нця, м. = околот 1. Вх. Зн. 43.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.