Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
Роскоренитися, -ню́ся, -нишся, гл. Разростись, распространиться, размножиться. Перед вікнами роскоренився широкий кущ бузку. Рід... роскоренився великий та дужий. Я бачив, як дурний роскоренився, то я прокляв його оселю марну.
Тетін, -на, -не. Тетинъ.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище.
Чистоплодний, -а, -е. Рожденный въ законномъ бракѣ? Дай же, Господи, діточкам чистоплодним!
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Ум. шибка.
Щедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пѣть щедрівки. Збіраюсь колядувать, як вже й щедрувать пора.
