Вертьог, -гу, м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба.
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. Земля взялась од крови калом. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
Хірхильний, -а, -е. Плутоватый, хитрый.
Шаповальський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный, относящійся къ шерстобиту. Шаповальський цех. Була на йому біла свита із шаповальського сукна.
