Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколіти

Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Камен. у.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Кревно нар. см. кревне.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе. Чуб. V. 290.
Тарапунька, -ки, ж. Раст. Cucurbita Pepo Var Citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.