Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколіти

Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛІТИ"
Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ. Галиц.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Зумитися Cм. зумлятися.
Перерік, -ку, м. Пререканіе. не заходити з ним у пере́рік. Не входить съ нимъ въ споръ, пререканія. ЕЗ. V. 67.
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. Ум. річенька, річечка.
Росхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. росхили́тися, -люся, -лишся, гл. Разгибаться, разогнуться. Жала Ганна й не росхилялась. Чуб. V. 721. Росхиліться, калинові віти! Мет. 266.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Шаль, -лі, ж. 1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553. 2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.