Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поколивати

Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОЛИВАТИ"
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) божа пташка. Пчела. Ном. № 409. 8) божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. Н. Вол. у. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Видрукувати, -кую, -єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Викласти Cм. викладати.
Ди́ркало, -ла, с. Родъ трещетки, употребляющейся при игрѣ въ деркача́. Ив. 43.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. Левиц. Пов. 13.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.