Бахати, -хаю, -єш, гл. = бабахати.
Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Злинув на дерево.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. 2) Солдаты.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Смішки, -шок, ж. мн. Шутка, смѣхъ. Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки. Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї.
Уселяково нар. Всячески, различно. Бачили ми вже вселяково: нехай ще й так побачимо.