Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Вапняк, -ка, м. Известнякъ.
Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Кріпший, -а, -е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали.
Недотепно нар. Неумѣло.
Пискля, -ля́ти, с.
1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить.
2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося.
3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Ум. писклятко.
Посцикайло, -ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Судом правдивим осудити.
2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати.
Ув'язувати, -зую, -єш, сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Струну ув'язував до скрипки.
