Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожиткування

Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТКУВАННЯ"
Доцяцько́вувати, -вую, -єш, сов. в. доцяцькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашиваніе чего.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Зату́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. затупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Притупливаться, притупиться, иступляться, иступиться, затупиться.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота. Вх. Зн. 21. Вх. Лем. 418.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Погострити, -рю́, -риш, гл. Поострить.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИТКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.