Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожидитися

Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДИТИСЯ"
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Вустенок, -нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Мнж. 177. Cм. устенок.
Ді́тки, -то́к, с. Ум. отъ ді́ти.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Залу́пати, -паю, -єш, гл. Захлопать (глазами).
Лепету́н, -на́, м. Болтунъ. Желех.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Кв. Біднили нас постоями (ляхи). К. Досв. 115.
Хисть, -ті, ж. = хист. К. ЧР. 128. Запорозька хисть. К. ЧР. 150. Тьфу на їх хисть, та й годі. Шевч. 295.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.