Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подушник

Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДУШНИК"
Гурт 2, нар. Много. Употребляется преимущественно съ отрицаніемъ: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати. Левиц. І. 122.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Посвітач, -ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Росхрабритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расхрабриться. Росприндився і росхрабрився і на троянців полетів. Котл. Ен.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Тека, -ки, ж. Портфель. Ум. течка. Шейк.
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.