Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Грі́мно нар. О звукѣ: сильно, громко. Стукнув у віконечко грімно. Починай, Солохо, — ти ж громній співаєш.
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка.
Підтикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підтикатися, -чуся, -чешся и підіткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запашіти та й не заросити. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Пошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пошити, -шию, -єш, гл. Крыть, покрыть соломой крышу. Пошивати хату. Стоїть корчма над болотом, не пошита околотом.
2) — дрітев. Обвивать, обвить проволокой.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Ум. слі́зка, слі́зонька.
Спис, -са, м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Скоро настиг, зараз його і проколов списом.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.
