Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня.
Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года.
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Сала, -ли, ж. Небольшой плотъ изъ сноповъ, употреблявшійся козаками при переправѣ черезъ рѣку: на него складывали оружіе и одежду и привязывали его къ хвосту лошади.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Сукняночка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сукнянка.
2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть.
