Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваканцьовий

Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. ІІІ. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКАНЦЬОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКАНЦЬОВИЙ"
Вістовик, -ка, м. = вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21.
Обносити 2, -ся. Cм. обношувати, -ся.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. Чуб. V. 1166.2) заяча. Раст. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 136.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАКАНЦЬОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.