Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваканець

Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКАНЕЦЬ"
Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Вицвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Догрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. догрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Наміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. намі́рятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. Рудч. Ск. І. 142. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Ном. № 10891. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила. Г. Барв. 175.
Форкання, -ня, с. Фырканіе. Желех.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Екат. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.