Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати!
Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня.
Контетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Контетуйтесь, люде добрі!
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив.
Перепудитися, -джуся, -дишся, гл. Перепугаться.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.
