Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повісемце

Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСЕМЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІСЕМЦЕ"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Заклю́кати, -каю, -єш, гл. Запутать, спутать. (Самборщ. въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Накупи́тися Cм. і. Накупатися.
Пархатий, -а, -е. Паршивый. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.
Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.
Цісарство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Челядно нар. 1) Много женщинъ. Желех. 2) Много слугъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІСЕМЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.