Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Обдирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обдерти и обідрати, -деру, -ре́ш, гл.
1) Обдирать, ободрать.
2) Грабить, ограбить. Мужика вдень обдери, а вночі обросте. Церкву обдирає, а корчму латає.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий.
Перекривати, -ва́ю, -єш, сов. в. перекрити, -кри́ю, -єш, гл. Перекрывать, перекрыть, покрыть наново.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
