Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпихати

Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДПИХАТИ"
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл. 1) Проясниться. 2) Разсвѣсть.
Поганити, -ню, -ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.
Подумання, -ня, с. Мысли, помышленія. Знав фшитку мисель і подумання шатана. Гн. І. 9.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і. 2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Ном. № 7331. Куций німець узлуватий. Шевч. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.