Вимучити Cм. вимучувати.
Єди́ний, -а, -е. Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Друже мій єдиний! Його єдиная дитина покинуть хоче.
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене.
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл.
1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. Там (у книгах) усе як раз пописано.
2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Порошок, -шку, м. Ум. отъ порох.
Травень, -вня, м. Мѣсяцъ май.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Cм. хварба.
