Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. 3) Часть кушки (Cм.). 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Ум. вушко, вушечко.
Глист, -та, м. Глиста.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Радувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. На людей твоїх радують нечестиву раду.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки.
2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.