Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Повісти Cм. повідати.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Пообкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обкрутити, но во множествѣ.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода.
Четверть, -ти, ж.
1) Четверть, четвертая часть аршина. На рівному було до п'яти четвертей снігу.
2) Четверть (мѣра сыпучихъ тѣлъ). Двісті четвертей жита і триста четвертей пшениці.
