Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Клепак, -ка, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Обмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обмо́вити, -влю, -виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима.
