Богиня, -ні, ж.
1) Богиня. Юнона, як богиня, знала, що Турну прийдеться пропасть.
2) Употребляется какъ названіе обожаемой. Не розстану, бо тя люблю серцем і душею, буду тобі віком служив, тілько будь моєю. Ой як би ся прийшло з тобою розстати, богине, буду жити в густім лісі і в темній пустині.
Верхівець, -вця, м. = верховинець.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Плачем лиха не виплачеш. Долю виплачу сльозами.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить.
Зала́сний, -а, -е. Лакомый, привлекательный, заманчивый, упоительный. Козак та воля — заласна доля.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Лисий лисого здалека бачить. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.
Облудка, -ки, ж.
1) Ум. отъ облуда.
2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав?
Точний, -а, -е. Точный.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
