Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повидло

Повидло, -ла, с. = павидло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИДЛО"
Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Лома́ння, -ня, с. Ломка (камня). Поки докопаєшся до каміння, то грошей піде, а на ломання треба ще. Камен. у.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Підштовхнути Cм. підштовхувати.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИДЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.