Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вага

Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Г. Барв. 324. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. Рудч. Чп. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Стор. МПр. 25. Ото ж на мене вагою сіло. Ном. № 13275. Усяка людина має свою вагу на світі. К. (О. 1861. VI. 28). 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. К. Іов. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. Канев. у. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. Г. Барв. 97. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Шевч. 57. Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари. Шевч. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГА"
Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги. 1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. ІІІ. 225. 2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Kolb. І. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. І. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка съ изображеніемъ бесагів. КС. 1881. VI. 380.
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Пиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ѣздить, сильно гоня лошадь. Побачив же він (мертв'як) мою коняку, як сів на неї, — вже він нею пиряв-пиряв, пиряв-пиряв, аж як став, так вона і репнула. Мнж. 131.
Плямкання, -ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання. Конст. у.
Пообертати, -тію, -єш, гл. То-же, что и обернути, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Тра-ла-ла! меж. для выраженія радости. Тра-ла-ла, тра-ла-ла, на базарі була. Шевч. «Гуляй душа! Тра-ла-ла!» на ввесь шинк гукає. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.