Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повала

Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЛА"
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Навгу́л нар. Огуломъ. Угор.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Розшукувати, -кую, -єш, сов. в. розшука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Разыскивать, разыскать. Коли б чию долю піймав, може б тоді розшукав десь і свою. Грин. І. 112.
Скувати, -ся. Cм. сковувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.