Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю.
Здрубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать полъ ногами, оставляя слѣды грязныхъ ногъ. Бач як здрубцювали (поміст) собаки — тілько що змила, та хоч уп'ять мий. Звісно, на дворі мокро, а двері відчинені, — вони й набігли.
Капелина, -ни, капели́нка, -ки, капели́ночка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Летить літо, як крилами. Чого летиш як скажений? Летить миска до порога. Куля летить. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є.
Струпкуватий, -а, -е. То-же, что и струпуватий 2. Струпкувате сукно — сукно не гладкое, въ узелкахъ.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea.
