Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
З'ї́жа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами.
2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує.
Пачесовачка, -ки, ж. Щетка съ болѣе тонкими зубьями для расчесыванія льна.
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі.
Почепляйти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣть, навѣсить, нацѣпить (во множествѣ).
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає.
Спітніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів.
2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.