Благодатно нар. Благодатно.
Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі.
Дух, -ха и -ху, м. 1) Воздухъ. Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. 2) Запахъ. Куривсь для духу яловець. Дух вовчий обмили. 3) Теплота. Тепера солома — ні духу з неї, ні що. 4) Духъ, дыханіе. Глянула, усміхнулась, — та й духу не стало. Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали. Захопило дух. Так йому дух затягне, дише, дише, поки оддише. Ото мороз, аж дух захвачує. Над ним воли своїм духом дихали. бою́ся твого́ сина й ду́ху. Очень боюсь твоего сына. дух ле́дві зво́дить. Едва дышетъ. важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Гнѣваться, сердиться на кого. нечи́стим ду́хом ди́хати на ко́го. Быть неискреннимъ къ кому, обманывать кого. Король на нас нечистим духом дише, універсали єзуїтські пише. що ду́ху. Изо всѣхъ силъ. Пан, що було в його духу, пригнався. що ду́ху є зіпа́є. Кричить во все горло. без ду́ху прибі́гти. Запыхавшись отъ быстраго бѣга, испугавшись сильно, прибѣжать. ду́хом. Мигом. Духом збігає і принесе. Кинулись духом і, не справивши нічого, похапцем звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані. 5) Духъ, мужество, смѣлость. Набравшися духу, мовляв. нагна́ти ду́ху. Напугать. 6) Духъ, душа. Малі тілом, та великі духом. нема́ ні ду́ха. Нѣтъ рѣшительно никого, ни души. Нема нікого, аж ні духа, а ні тобі лялечки. 7) Духъ. Із Отця, із Отця Дух святий виходить. І Дух Божий вітав над водами. 8) Духовъ день (праздникъ). До Духа не знімай кожуха. 9) Прорубь для ловли рыбы, закрывающаяся конусообразною кучею снѣга. — земляни́й. Паутина, которой земляные пауки выстилаютъ свои норы. Ум. душок.
Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Купецтво, -ва, с.
1) Торговля. Іде купець на купецтво. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає.
2) Купечество.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась.
2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися.
3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається,
4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха.
Причепуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Пріодѣться, принарядиться, пріубраться. Умилася, причепурилась.... хоть би до дудки на танець.
Прохарчування, -ня, с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма.