Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

по

По пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. І. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. І. 124. Трудно стало старенькій по людях жити. Г. Барв. 371. Треба дітей пускати по людях. Г. Барв. 284. Чувати було по людях, що вони живуть собі як риба з водою. Г. Барв. 106, 107. Їздили по знахурах та по знахурках округи верстов за сто. Г. Барв. 223. 2) Послѣ. По шкоді і лях мудрий. Ном. Коли тревога, то до Бога, а по тревозі забув о Бозі. Ном. № 86. Тепер Логвинова земля, а по десяти літях знов буде Лаврінова. Н. Вол. у. по всьому. Послѣ всего. Св. Л. 41. от і по грошах. Вотъ ужъ и нѣтъ денегъ. О. 1862. IV. 106. вже по йому, по їй. Онъ уже умеръ, она уже умерла. Ого, вже тепер буде по нім. Фр. Пр. 133. було́ би по мні, — пропалъ бы я, конецъ былъ-бы мнѣ. Фр. Пр. 132. Як не буде миленького, то буде по мені. Гол. IV. 457. 3) Съ, въ. По кавунах малий наїдок. Лебед. у. Висиділа перепілочка діти, а сама пішла в садочок сидіти. Ой що ж мені, дітки, по вас, коли мого перепелочка не маш. Рк. Макс. 4) За. Чи не вийде стара мати по холодну воду? Мил. 113. Вернувсь по той чобіт. Грин. І. 214. Його по смерть посилати, то нажитись можна. Ном. Прийшла по мене вся моя родина. Г. Барв. 353. До кого ж мені тут по роботу вдатись? Г. Барв. 240. 5) по коне́ць. Въ концѣ. По копець греблі там стоять верби. Гол. III. 301. 6)по нім усього надійся. Отъ него всего можно ожидать. Фр. Пр. 153. 7) що ж по тому? Что же изъ этого? Що ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю. Грин. III. 186. 8) по тім, по чім. Тѣмъ, чѣмъ. По тім козак славен. А ти, дівко, по чім славна? Хиба що багата. Грин. III. 212. 9) по тверезому, по п'яному. Въ трезвомъ, пьяномъ видѣ. По тверезому про се поговоримо. Г. Барв. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПО"
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелі́в слу́хати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. Cм. Чміль.
Змолоду нар. Смолоду. Привикай до господарства змолоду, не будеш знать на старість голоду. Ном. № 10100. Старий з первого молоду був кришив. Харьк.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Цупити, -плю, -пиш, гл. Тянуть, тащить. Рудч. Ск. І. 42. Цупить із печі горшки, аж крекче. ЗОЮР. II. 34. Навіщо ти москаля так щиро цупиш на мотузці? Рудч. Ск. II. 176. Наліг (вітер) ма козака, одежу з його цупить. Греб. 376.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Св. Л. 31. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Левиц. І. 426. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками. Рудч. Ск. II. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.