Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плямина

Плямина, -ни, ж. Пятно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЯМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЯМИНА"
Будра, -ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. Cм. росхідник.
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Катакомби, -ко́мб, ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать. Кіев. г.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза. Канев. у.
Парахвіяльний, -а, -е. Приходской.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЯМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.