Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Опікатися, -каюся, -єшся, сов. в. опекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Обжигаться, обжечься, опечься. Аж одскочила — ніби вкололась або опеклась.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав?
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Поранку нар. = уранці. Завтра поранку викопаєм ямку.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Поширитися, -рю́ся, -ри́шся, гл.
1) Распространиться.
2) Cм. поширятися.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Шантавий, -а, -е. = шанталавий.
