Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки.
Змогти, зможу, -жеш, гл. 1) Смочь, быть въ состояніи. Бо ти будеш сварити, а я ся журити, то не зможу, молоденька, по світі ходити. А вже мені старенькому без коня пропадати, не зможу я по степах чвалати. Не зміг одвести очей од молодої. Коли хочеш, зможеш мене очистити. 2) Одолѣть. Божевілля-кохання змогло безщасну. Два дні не спить і сон його не зможе.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L.
Кашкетовий, -а, -е. Фуражечный.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці.
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла?
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. 2) — чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. 3) — очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. 4) — на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Вона на тебе трохи скинулась.
Угнавіти, -вію, -єш, гл. = угнати.
