Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтоки

Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОКИ"
Дичо́к, -чка, м. 1) = Дичка. 2) Залетѣвшій изъ чужого пчельника и собранный въ улей рой пчелъ. 3) Дикая лошадь. О. 1862. I. 17. 4) = Вівсюг. Вх. Лем. 410.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Невважливо нар. Невважно. Кивала головою .... невважливо, як ті, що дуже куди потішаються. МВ. (О. 1862. І. 105).
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Перемочувати, -чую, -єш, сов. в. перемочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Измачивать, измочить.
Хаптурувати, -рую, -єш, гл. = хавтурувати. К. ЦН. 298.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.