Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтитарій

Підтитарій, -рія, м. = підтитарний. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИТАРІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТИТАРІЙ"
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Ковбасниця, -ці, ж. 1) Колбасница. 2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426.
Малолю́ддя, -дя, с. Малолюдіе.  
Освіщати, -ща́ю, -єш, гл. = освічати. Чуб. І. 93.
Посурмити, -млю, -миш, гл. Потрубить.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Скит, -ту, м. Скитъ. К. Бай. 112.
Сторожко нар. Осторожно. (О. 1862. І. 81).
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Лохв. у. Візьми пару хліб'ят на дорогу. Лохв. у.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТИТАРІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.