Безклубий, -а, -е. Имѣющій слабо развитая или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ.
Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Cм. каменюка.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю.
Нехтування, -ня, с.
1) Незаботливость о сохраненіи чего.
2) Пренебрежете.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки.
Пху! меж. Тьфу!
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
