Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпомощний

Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк. Котл. Ен. V. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОЩНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОЩНИЙ"
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Моро́зити, -жу, -зиш, гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні. Шевч. 634.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Тямучість, -чости, ж. Понятливость. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОМОЩНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.