Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підісок

Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІСОК"
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Кулача, -чати, с. Кулачекъ. Ба-ба ... вимовляла невеличка дівчинка Оленка, простягаючи до Пріськи кулачата. Мир. Пов. І. 140.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.
Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Тещухна, -ни, ж. = теща. Чуб. III. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДІСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.