Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підісок

Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІСОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДІСОК"
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Джер, -ру, м. Пойло. Закр.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Мо́мсик, -ка, м. Матушкинъ сынокъ, баловень.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка. Чуб. III. 478.
Путивець, -вця, м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. Ум. пути́вчик.
Сласний, -а, -е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДІСОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.