Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Горо́довина́, -ни, ж. 1) = Горо́дина. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовини нема. 2) Раст.: Malva crispa L.
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Годі нам з ляшками куматись.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Чоботи пошиті до ранту.
Саламаха, -хи, ж.
1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли.
2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха.
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная.
Чарування, -ня, с. Волшебство, колдовство. Ум. чаруваннячко.
