Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підганяти

Підганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГАНЯТИ"
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Левиц. І. 69. Ти б позичив у кого небудь на відробіток. О. 1861. XI. 111.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Соромітниця, -ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру. Васильк. у.
Уволоктися Cм. уволікатися.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.