Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підв'язувати

Підв'язувати, -зую, -єш, сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. у. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВ'ЯЗУВАТИ"
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди... К. ХП. 135.
Кубеба, -би, ж. Раст. Кубеба, Cubeba. На запіканку корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Начіплювати, -плюю, -єш, сов. в. начепити, -плю́, -пиш, гл. Напѣплять, нацѣпить, навѣшивать, навѣсить. І начепила ланцюжок. Котл. Ен. Да й зробимо, братця, півтораста ми возів, да начепим, начепим півтораста ми ярем. КС. 1882. IX. 415.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Рудч. Ск. І. 66. Розшморгнув торбинку. Мнж. 60.
Шаламок, -мка, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком. ЕЗ. V. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.