Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підв'язувати

Підв'язувати, -зую, -єш, сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. у. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВ'ЯЗУВАТИ"
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Жасну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех.
Мря́ка, -ки, ж. Густой туманъ съ мелкимъ дождемъ. Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. Шевч. 657. Ум. мрячка.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Непряха, -хи, ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.
Семинарський, -а, -е. Семинарскій. У вашій семинарській бібліотеці певне єсть. Шевч. (О. 1862. IV. 22).
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться. О. 1861. X. 23.
Щамб'я, -б'я, с. соб. отъ щамба. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.