Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Брусок, -ска, м.
1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Достав Панас сокиру та брусок.
2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє.
Ластівка, -ки, ж.
1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Прокинься, моя ластівочко. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони.
2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками.
3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів.
4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася!
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться.
Нездужати, -жаю, -єш, гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Супроти, супротив, нар. Противъ. Супротив двора та твоя кума. Супротив його ніхто не встоїть.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок.