Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

песиголовець

Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСИГОЛОВЕЦЬ"
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Букшпановий, -а, -е. Буксовый.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються. Мир. ХРВ. 46.
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту. 2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати. Г. Барв. 85.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСИГОЛОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.