Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Зізвав багато царевичів і почали балювати.
Білюга, -ги, ж. = оклій, Aspius lucidus. Cм. білиця 5.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Заспо́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заспорить. Заспорились орел та муравка, хто дужчий.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє.
Кип'яч, -чу, м. Кипятокъ.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Підварок, -рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза.
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
