Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Підтоптатися, -пчуся, -чешся, гл.
1) Устать отъ ходьбы.
2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався.
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Сіятися, -сіюся, -єшся, гл. Сѣяться. Кукуруза сіється, кукуруза родиться.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
