Війка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вія.
2) = віячка.
3) Вѣялка.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Дя́бель, -бля, м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Запалий рот з сухими тоненькими губами.
Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп.
Лікарчу́к, -ка, м. Лѣкаришка, докторишка.
Пічлаз, -за, м. Развратникъ.
Правовірник, -ка, м. Правовѣрный человѣкъ. І правовірникам серця возвеселяв.
Савул, -ла, савула, -ли, м. = осавул, осавула.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи.