Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Побийпес, -пса, м. = гицель.
Поління, -ня, с. Полотье.
Розумник, -ка, м. Умникъ.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся.
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Шинкарі посідали з повними терхами.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі.
